Анастасія Комар
Літня школа — це емоційний досвід, а не про хард скіли. Вона дає тобі можливість пізнати себе у різних ситуаціях та свої схильності, а це — найголовніше.
Записавшись, не мала ніяких очікувань, проте темп мене вразив. Перші дні було надзвичайно важко витримувати стільки часу за комп’ютером, але пізніше проходиш адаптацію і навіть отримуєш задоволення (та боїшся завершення). Звичайно, такий режим довго не витримаєш, але цей досвід показує твої межі та дає матеріал, над чим можна працювати після закінчення курсу в коригуванні власної продуктивності.
Нового матеріалу не тільки по програмах, а й із лекцій та неформального спілкування багато, корисно, смачно. Не встигала записувати, а після школи ще буду осмислювати та поглиблюватись ще довго.
Дуже продумано зроблено, що не тільки викладач є для того, щоб тобі допомогти, а й асистенти, які завжди допоможуть та заспокоять. Проте іноді я чула: «ти дивись поки я тобі виправлю, а потім мені розкажеш і ми доробимо цей крок» або «ну тільки-що ж я показав алгоритм на 20 дій зі швидкістю звука, ти що, не слухала?», а ти бачиш інтерфейс цієї програми вдруге в житті і відтворити це при всьому бажанні не можеш. Спочатку я досить близько це приймала до серця, але із часом з’являється емоційна втома здоровий пофігізм. Тому усім чутливим людям такий курс потрібен, щоб навчитись себе контролювати.
Цей тиждень знімає психологічні перепони, допомагає не боятись програм, які раніше здавались чимось жахливим або «не на часі»/«я зроблю це… колись потім». Перший найважчий крок зроблений, а що робити далі — вирішуєш тільки ти.