🌿Якби мене спитали, які книги must read для архітекторів я б точно додала "Архітектуру щастя" в цей список…
В чому ж особливість цієї книги?
🍃По-перше, це книга про архітектуру, яка написана не архітектором.
🍃По-друге, в архітектурних школах нас багато вчать технічним аспектам проектування, але мало хто говорить про чуттєвий емоційний вплив середовища, яке ми створюємо.
Було б нерозумно заперечувати те, що архітектура напряму може впливати на наш настрій, самопочуття, натхнення, звички і навіть прагнення до розвитку чи, навпаки, самознищення. У цій книзі Ален де Боттон у легкій манері (чудово доступній і для не архітекторів) розкриває те, як впливають архітектурні стилі та окремі рішення на людей.
Що у будівлі може змусити людину нервувати? А що, навпаки, заспокоює та дає відчуття комфорту? Як характер вулиць може впливати на формування соціуму? Яких помилок припускалися відомі на весь світ архітектори, створюючи в результаті цілі неблагополучні райони міст?
Копнути "глибше" конструкцій, навчитися читати сенси у композиціях колон, бачити настрій вікон... Відчути відповідальність перед полем, на якому ви збираєтеся запроектувати черговий житловий комплекс.
" ... ніщо в архітектурі не потворне саме по собі; воно просто розташоване не в тому місці чи має не той розмір, адже краса - це дитя узгоджених відносин між частинами..."
Чи може зробити наших замовників щасливими найдорожчий мармур на підлозі? Якщо ні, то може заспокійливий сірий колір зможе? А може шум фонтану на подвір'ї будинку? Можливо, нам варто запозичити підхід японців? Не все так однозначно і просто, і якраз відповіді на ці та інші питання автор шукає на майже 300 сторінках книги, а ми не будемо спойлерити, щоб не позбавити вас цієї чудової пригоди.
Ця книга не просто про архітектуру. Вона об'єднала у собі культурологію, соціологію та філософію. Вона може надихнути вас сформувати власне нове бачення усталених рішень і, можливо, навіть частково вплинути на вектор формування ваших майбутніх проектів.
"...Можливо, що ми стаємо найсприятливіші до гарних об'єктів, коли наше життя найбільш проблемне. Наші часи зневіри відкривають нас до архітектури та мистецтва найбільше, бо саме в такі часи наша туга за їхніми ідеальними рисами найвища..."
В чому ж особливість цієї книги?
🍃По-перше, це книга про архітектуру, яка написана не архітектором.
🍃По-друге, в архітектурних школах нас багато вчать технічним аспектам проектування, але мало хто говорить про чуттєвий емоційний вплив середовища, яке ми створюємо.
Було б нерозумно заперечувати те, що архітектура напряму може впливати на наш настрій, самопочуття, натхнення, звички і навіть прагнення до розвитку чи, навпаки, самознищення. У цій книзі Ален де Боттон у легкій манері (чудово доступній і для не архітекторів) розкриває те, як впливають архітектурні стилі та окремі рішення на людей.
Що у будівлі може змусити людину нервувати? А що, навпаки, заспокоює та дає відчуття комфорту? Як характер вулиць може впливати на формування соціуму? Яких помилок припускалися відомі на весь світ архітектори, створюючи в результаті цілі неблагополучні райони міст?
Копнути "глибше" конструкцій, навчитися читати сенси у композиціях колон, бачити настрій вікон... Відчути відповідальність перед полем, на якому ви збираєтеся запроектувати черговий житловий комплекс.
" ... ніщо в архітектурі не потворне саме по собі; воно просто розташоване не в тому місці чи має не той розмір, адже краса - це дитя узгоджених відносин між частинами..."
Чи може зробити наших замовників щасливими найдорожчий мармур на підлозі? Якщо ні, то може заспокійливий сірий колір зможе? А може шум фонтану на подвір'ї будинку? Можливо, нам варто запозичити підхід японців? Не все так однозначно і просто, і якраз відповіді на ці та інші питання автор шукає на майже 300 сторінках книги, а ми не будемо спойлерити, щоб не позбавити вас цієї чудової пригоди.
Ця книга не просто про архітектуру. Вона об'єднала у собі культурологію, соціологію та філософію. Вона може надихнути вас сформувати власне нове бачення усталених рішень і, можливо, навіть частково вплинути на вектор формування ваших майбутніх проектів.
"...Можливо, що ми стаємо найсприятливіші до гарних об'єктів, коли наше життя найбільш проблемне. Наші часи зневіри відкривають нас до архітектури та мистецтва найбільше, бо саме в такі часи наша туга за їхніми ідеальними рисами найвища..."
