in.Lab BLOG

Книга Джейн Джейкобс "Смерть і життя великих американських міст"

🌿 Найпопулярніша книга серед урбаністів, в якій написано, що парки і дерева у містах переоцінені, а діти замість дитячих майданчиків мають гратися на тротуарах. Інтригує? Давайте розберемось, що ж це за книга. 

Сокращенную русскоязычную версию можете почитать тут 

Якщо ви в 40-градусну спеку здавали вступний іспит в КНУБА, коли в аудиторіях рисунку ще не було кондиціонерів, і все одно вирішили навчатись у цьому ВУЗі, ймовірно тому, що жага знань була сильнішою за потребу в комфорті, то вам варто прочитати цю книгу. Хоча її варто прочитати, навіть якщо зручність для вас важлива. Інакше буде “незручно”, що ви не познайомилися з цією надзвичайною книгою, особливо після того, як через 60 років після її виходу у світ вона нарешті з’явилась українською.

Писатиму як і в книзі - спочатку негатив і недоліки. 
  1. Дуже дивно читати книгу про архітектуру, в якій немає жодної картинки. Навіть коли автор посилається на якесь зображення, що очевидно було в оригінальному виданні. Доводилось гуглити, або просто сподіватись, що уявив усе вірно.
  2. Переклад. Деякі речення, здавалося, просто скопіпастили з гугл-перекладача, а в інші вставили чудернацькі словечка української мови. Але таких моментів було зовсім небагато, і це можна вважати навіть перевагою - деякі не “попсові” варіанти написання значно збагачують словарний запас читача. Проте, дійсно помітним недоліком вважаю те, що іноді речення займали цілий абзац на пів сторінки, і поки дочитуєш до кінця, вже важко зв'язати з тим, що було на початку.

Вам уже страшно читати? От так і в книзі - з самого початку читаєш, як же все погано і які всі недолугі, які жахливі ідеї у попередників і їхні міста не життєздатні, і все пропало…

Але повірте, не дарма ця книга така популярна. Якщо говорити про структуру написання, то чим далі, тим насиченіше і лаконічніше викладена інформація. І з кожним наступним розділом все більше постає питання: “Чому ми досі не застосовуємо всього цього в наших містах?“.

Тож перейдемо до плюсів і суті книги:
  • Книга написана досить простою мовою, без особливих професійних термінів. І це робить її доступною для розуміння буквально кожному, кого цікавить, що таке місто.
  • Дуже детально розписано про те, в чому основна поразка містопланування великих міст. Великі міста це не те саме, що й містечка, тільки більші за розміром, - в них є свої особливості, які ми маємо враховувати. 
  • Взагалі головним лейтмотивом книги є важливість різноманіття в містах і те, як всі його аспекти пов'язані між собою. Авторка говорить про безпеку - “очі вулиці”, і про бар’єри, що заважають користуватись містом. Про квартали як фізичну, соціальну та економічну цілісність. Про чотири умови для створення успішних районів.
  • Багато уваги присвячено нетрям: як вони утворюються, що цьому сприяє, і які є можливості уникнення їх появи.
  • У четвертій частині піднімається улюблена тема урбаністів - дорожній рух. На цьому моменті починаєш розуміти, наскільки ж повільно теорія переходить у практику в архітектурі… Те, що ми зараз називаємо новими тенденціями, було відомо та досліджено ще у 1959 році.
  • Сподобався розділ про візуальний порядок, про те, що місто не може бути витвором мистецтва, і про те, що намагання дизайнерами і архітекторами замінити життя мистецтвом - хибне. ​​І на завершення - розділ про містопланування як науку та про сентименталізацію природи і в чому тут є ризики.

Висновок: можна не погоджуватись з деякими твердженнями книги або придертися до перекладу, але інформація в ній настільки цікава й цінна, що однозначно рекомендована до читання всім, хто має справу з архітектурою й містами. Насправді, книга буде корисною й іншим людям, які просто живуть в містах. Вона допомагає краще зрозуміти, що таке місто, чим воно живе і як в ньому жити.

P.S. Було б дуже добре, щоб її прочитали керівники наших міст, якщо не всю, то хоча б розділ “Управління і планування районів”.
полезное