Наприклад, що ближче об'єкт до атрактору, то він менший, що далі - тим більший. Завдяки такій властивості ми отримуємо цікавий патерн, який можна адаптувати під свої вподобання чи вимоги проекту.
Атрактори умовно можна розділити за формою на:
- точкові
- лінійні
- поверхні
- складні (фрактальні) структури
Часто атрактори застосовують, наприклад, для масштабування отворів відносно заданого параметра (наприклад, щоб зробити сітку вікон на фасаді). Ще атрактор може, наприклад, впливати на поворот елементів та інші геометричні характеристики.
В архітектурі цей алгоритм часто зустрічається у зв'язці з іншими, наприклад, діаграмою Вороного або тесселяцією (про них розповімо в наступних статтях).
Також за допомогою атрактора можна створювати системи фасадів, що захищають будівлю від несприятливих кліматичних умов. Такий фасад у веж Al Bahar Towers by AHR Architects. Він створений з навісів, які закриваються, коли на них потрапляють сонячні промені, і захищають офіси від перегріву. У цьому випадку атрактором виступає сонце, а фасад адаптується під його промені.
Ці вежі (а точніше – скрипт оболонки) ми створюємо на нашому курсі Grasshopper.
І, до речі, ви знали, що серед складних атракторів є нерегулярні (дивні) чи фрактальні атрактори? Якщо випадково змінювати силу “тяжіння” через рівні часові відрізки, сумарне переміщення буде різним і неперіодичним. В результаті ми матимемо хаотичний атрактор. "Дивні" атрактори дають ряд можливостей з безліччю рішень у просторі.
